Реляційна модель даних — це спосіб структурування та організації даних в базі даних, що базується на концепції “реляційних таблиць”, де дані представлені у вигляді таблиць з рядками та стовпцями. Вперше була запропонована британським ученим співробітником компанії IBM Едгаром Франком Коддом (E. F. Codd) в 1970 році в статті «A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks». В даний час ця модель є фактичним стандартом, на який орієнтуються практично всі сучасні комерційні СУБД.

У реляційній моделі досягається набагато більш високий рівень абстракції даних, ніж в ієрархічної або мережевий. У згаданій статті Е. Ф. Кодда стверджується, що «реляційна модель надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення якої додаткової структури для цілей машинного представлення». Іншими словами, подання даних не залежить від способу їх фізичної організації. Це забезпечується за рахунок використання математичної теорії відносин (сама назва «реляційна» походить від англійського relation— «відношення»).

До складу реляційної моделі даних зазвичай включають теорію нормалізації. Крістофер Дейт визначив три складові частини реляційної моделі даних:

Структурна частина моделі визначає, що єдиною структурою даних є нормалізоване n-арное ставлення. Відносини зручно представляти у формі таблиць, де кожен рядок є кортеж, а кожен стовпець — атрибут, визначений на деякому домені. Даний неформальний підхід до поняття відносини дає більш звичну для розробників і користувачів форму представлення, де реляційна база даних являє собою кінцевий набір таблиць.
Термінологія

Маніпуляційна частина моделі визначає два фундаментальних механізму маніпулювання даними — реляційна алгебра і реляційне числення. Основною функцією маніпуляційної частини реляційної моделі є забезпечення заходів реляційності будь-якої конкретної мови реляційних БД: мова називається реляційною, якщо вона має не меншу виразність і потужність, ніж реляційна алгебра або реляційне числення.

Цілісна частина моделі визначає вимоги цілісності сутностей і цілісності посилань. Перша вимога полягає в тому, що будь-який кортеж будь-якого відношення відмітний від будь-якого іншого кортежу цього відношення, тобто іншими словами, будь-яке відношення має володіти первинним ключем. Вимога цілісності по посиланнях, або вимога зовнішнього ключа полягає в тому, що для кожного значення зовнішнього ключа, що з'являється в посиланному відношенні, у відношенні, на яку веде посилання, повинен знайтися кортеж з таким же значенням первинного ключа, або значення зовнішнього ключа повинно бути невизначеним (тобто ні на що не вказувати).

Едгар Франк «Тед» Кодд (23 серпня 1923 — 18 квітня 2003) — британський інформатик, який, працюючи у IBM, винайшов, окрім іншого, реляційну модель даних, теоретичну основу для реляційних баз даних.

Можна провести аналогію між елементами реляційної моделі даних і елементами моделі «сутність-зв'язок». Реляційні відносини відповідають наборам сутностей, а кортежі — сутностям. Тому, також як і в моделі «сутність-зв'язок» стовпці в таблиці, що представляє реляційне відношення, називають атрибутами.

Кожен атрибут визначений на домені, тому домен можна розглядати як безліч допустимих значень даного атрибуту. Кілька атрибутів одних відносин і навіть атрибути різних відносин можуть бути визначені на одному і тому ж домені.

Іменоване безліч пар «ім'я атрибута — ім'я домену» називається схемою відношення. Потужність цієї множини — називають ступенем чи «арністю» відносини. Набір іменованих схем відносин представляє із себе схему бази даних.

Атрибут, значення якого однозначно ідентифікує кортежі, називається ключовим (або просто ключем). У нашому випадку ключем є атрибут «Табельний номер», оскільки його значення унікально для кожного працівника підприємства. Якщо кортежі ідентифікуються тільки зчепленням значень декількох атрибутів, то говорять, що відношення має складовий ключ. Ставлення може містити кілька ключів. Завжди один із ключів оголошується первинним, його значення не можуть обновлятися. Всі інші ключі відносини називаються можливими ключами.

На відміну від ієрархічної і мережної моделей даних в реляційної відсутнє поняття групових відносин. Для відображення асоціацій між кортежами різних відносин використовується дублювання їх ключів.

Реляційна БД являє собою сукупність зв’язаних таблиць, що містять інформацію про об’єкти певного виду.

Рядок таблиці містить дані про один об’єкт (наприклад, про людину, автомобіль тощо), а стовпці таблиці містять різні характеристики цих об’єктів — атрибути (наприклад, прізвище, ім’я, дату народження, номер двигуна тощо).

У таблицях реляційної БД рядки називають записами, а стовпці — полями. Поле реляційної БД (стовпець) містить дані одного типу. Записи (стовпці) містят сукупну інформацію про певний об’єкт.

Навіть порожня структурована БД містить певну інформацію про імена полів, опис типів даних тощо.

Структура реляційної БД визначає зв’язки між таблицями і можливі типи та властивості даних у них.

Проектування БД починається з визначення її структури за такими кроками:

• визначається перелік даних, які будуть зберігатися;
• визначається кількість і вміст таблиць для зберігання даних;
• визначаються для кожної з таблиць назви полів, їх тип, властивість тощо.

• Бази даних.СУБД Access
• uabooks.top
• aws.amazon.com