Захисні механізми – це сукупність заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення безпеки інформації та систем. Вони використовуються для запобігання несанкціонованому доступу, модифікації, знищення або розголошення конфіденційних даних.
Класифікація захисних механізмів
Захисні механізми можна класифікувати за різними критеріями, але найчастіше їх поділяють на такі групи:
Спеціальні мікросхеми, що забезпечують шифрування даних. Для шифрування даних найбільш широко застосовують три види шифраторів: апаратні, програмно-апаратні і програмні. Їх основна відмінність полягає не тільки в способі реалізації шифрування та ступеня надійності захисту даних, але й ціною, що часто стає для користувачів визначальним фактором. Найдешевші пристрою шифрування — програмні, потім йдуть програмно-апаратні засоби і, нарешті, найдорожчі — апаратні. Незважаючи на те, що ціна апаратних шифраторів істотно вища програмних, різниця в ціні не порівнянна із значним підвищенням якості захисту інформації

Захищені порти введення-виведення — це інтерфейси комп'ютера чи іншого пристрою, які забезпечують передачу даних між апаратним і програмним забезпеченням із додатковими заходами безпеки для запобігання несанкціонованому доступу.
Система контролю і управління доступом (скорочено СКУД або СКД) — це комплекс технічних та програмних засобів безпеки, що здійснює регулювання входу / виходу та переміщень людей чи транспортних об’єктів на територіях, які знаходяться під охороною, для адміністративного моніторингу та попереджень несанкціонованого проникнення.
Комплексний підхід:
Ефективна система безпеки повинна включати як технічні, так і організаційні заходи.
Регулярний моніторинг:
Необхідно постійно відстежувати стан безпеки системи та вносити необхідні зміни.
Навчання персоналу:
Співробітники повинні бути ознайомлені з правилами безпеки та розуміти важливість їх дотримання.