Зміст

Безпека інформаційних технологій

Інформаці́йна безпека — це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, використання й розвиток в інтересах громадян або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації особи, суспільства і держави від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).

Інформація - це відомості про об'єкти, процеси, явища, події, які мають значення для суб'єкта.

Інформаційна система - це сукупність взаємопов'язаних засобів, методів і процедур, що забезпечують автоматизоване створення, обробку, зберігання, передачу, використання інформації.

Інформаційна безпека держави характеризується ступенем захищеності і, отже, стійкістю основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, військової справи, суспільної свідомості і т.д.) стосовно небезпечних (дестабілізаційних, деструктивних, суперечних інтересам країни тощо), інформаційним впливам, причому як до впровадження, так і до вилучення інформації.

Поняття інформаційної безпеки не обмежується безпекою технічних інформаційних систем чи безпекою інформації у чисельному чи електронному вигляді, а стосується усіх аспектів захисту даних чи інформації незалежно від форми, у якій вони перебувають.

Об'єктивно категорія «інформаційна безпека» виникла з появою засобів інформаційних комунікацій між людьми, а також з усвідомленням людиною наявності у людей і їхніх співтовариств інтересів, яким може бути завдано збитку шляхом дії на засоби інформаційних комунікацій, наявність і розвиток яких забезпечує і задає інформаційний обмін між всіма елементами соціуму.

Основні поняття безпеки інформаційних технологій

Властивості інформації

  1. Конфіденційність: Захист інформації від несанкціонованого доступу. Це означає, що лише авторизовані особи мають доступ до конфіденційної інформації.
  2. Цілісність: Забезпечення недопущення несанкціонованої зміни або руйнування інформації. Інформація повинна залишатися недоторканою і незмінною.
  3. Доступність: Забезпечення доступності інформації для авторизованих користувачів. Інформація повинна бути доступною тоді, коли її потрібно використовувати.
  4. Аутентифікація: Перевірка ідентичності користувачів і систем для забезпечення, що доступ надається тільки авторизованим особам.
  5. Авторизація: Надання прав на доступ до певної інформації або ресурсів конкретним користувачам на підставі їхніх ролей та обов'язків.
  6. Аудит: Запис та моніторинг дій користувачів та систем для виявлення незвичайних або підозрілих активностей.
  7. Фізична безпека: Заходи для захисту фізичного доступу до інформації, такі як обмеження доступу до приміщень та обладнання.
  8. Криптографія: Використання шифрування для захисту інформації від несанкціонованого доступу під час передачі чи зберігання.
  9. Захист від загроз: Виявлення, аналіз і запобігання загрозам для інформаційної безпеки, таким як віруси, хакерські атаки, фішинг та інші.

Критерії

Критерії оцінки інформаці́йної безпеки (англ. Common Criteria) є методологічною базою для визначення вимог захисту комп'ютерних систем від несанкціонованого доступу, створення захисних систем та оцінки ступенів захищеності.

З допомогою критеріїв можливо порівняти різні механізми захисту інформації та визначити необхідну функціональність таких механізмів у розробці захищених комп'ютерних систем.

Для характеристики основних критеріїв інформаційної безпеки застосовують модель тріади CIA:

  1. Конфіденційність (англ. Confidentiality) — властивість інформації, яка полягає в тому, що інформація не може бути отримана неавторизованим користувачем
  2. Цілісність (англ. Integrity) — означає неможливість модифікації неавторизованим користувачем
  3. Доступність (англ. Availability) — властивість інформації бути отриманою авторизованим користувачем, за наявності у нього відповідних повноважень, в необхідний для нього час

Інформаційні системи аналізуються в трьох головних секторах: технічних засобах, програмному забезпеченні і комунікаціях, з метою ідентифікування і застосування промислових стандартів інформаційної безпеки, як механізми захисту і запобігання, на трьох рівнях або шарах: фізичний, особистий і організаційний. По суті, процедури або правила запроваджуються для інформування адміністраторів, користувачів та операторів щодо використання захисної продукції для гарантування інформаційної безпеки в межах організацій.

Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України прийняв нормативний документ технічного захисту інформації 2.5-004-99 «Критерії оцінки захищеності інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу». НД ТЗІ 2.5-004 було розроблено на основі Canadi­an Trusted Computer Product Evaluation Criteria (CTCPEC) (т. зв. Канадських критеріїв), який також було використано при розробці Common Criteria.

Принципи забезпечення інформаційної безпеки

Принципи забезпечення інформаційної безпеки містять:

Неможливо створити систему, захист якої не можна буде зламати, основним принципом може бути створення такого механізму захисту, вартість злому якого буде дорожчою за інформацію, яку можна отримати. Тому необхідним є впровадження програмних засобів безпеки, які вмонтовані до складу програмного забезпечення системи і є потрібними для виконання функцій захисту. В сучасних умовах, не гарантуючи належний захист інформації, не можливо забезпечити стабільний економічний розвиток як окремого підприємства, так і держави.

Законодавчі вимоги і регулювання інформаційної безпеки

Інформаційна безпека є важливою складовою національної безпеки України. Для забезпечення інформаційної безпеки в Україні діє законодавство, яке включає в себе:

Законодавство України в галузі інформаційної безпеки спрямоване на:

Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" визначає наступні основні принципи забезпечення кібербезпеки:

Реалізація законодавчих вимог і регулювання інформаційної безпеки здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Організація забезпечення інформаційної безпеки в Україні передбачає:

Заходи захисту інформації

Для захисту інформації від несанкціонованого доступу, використання, модифікації, знищення, блокування, копіювання, поширення та інших неправомірних дій застосовуються такі заходи:

Джерела