Стилі оформлення та подання інформації
Інформація — абстрактне судження, що має різні значення залежно від контексту. Спроби формального визначення інформації перераховано нижче — їх багато, і вони відмінні в різних областях людської діяльності. На інтуїтивному рівні інформація означає зміст того, про що отримувач довідався.
На початку XXI століття інформація посідає дедалі значніше місце в житті людини як члена суспільства. Засоби масової інформації поширюють її, інформаційні технології переймаються її обробкою. Висувається ідея інформаційного суспільства, до якого, можливо, прямує людство. Основою такого суспільства було б виробництво й споживання не товарів і послуг, а інформації.
Сам термін «інформація» байдужий до істинності вмісту. Інформація може бути правдивою, хибною або відвертою брехнею. Від даних інформація відрізняється доступністю отримувачу. Наприклад, нерозшифрований рукопис Войнича, можливо, містить якийсь зміст, а отже, потенційно може стати інформацією, але до розшифрування він — лише набір символів і картинок, дані, над якими можуть працювати дешифрувальники.
Інформація може бути товаром, тобто купуватися й продаватися як будь-який інший товар. Розвідувальні служби здійснюють збір інформації про потенційного або наявного супротивника.
Що таке інформаційний дизайн?
Інформаційний дизайн — це подання інформації у зрозумілий спосіб. Це підрозділ графічного дизайну, пов’язаний саме з ефективним (і стильним) відображенням інформації. Він може містити факти та цифри, історії — навіть звук і запах — як частину своїх можливостей обміну інформацією.
Яка різниця між інформаційним дизайном і візуалізацією даних?
Дані та інформація — два слова зі схожим значенням. Відповідно до словника, інформація – це «передача знань у цілому» (відомості, які передають усним, писемним та іншими шляхами за допомогою умовних сигналів і технічних засобів1)). Дані, з іншого боку, визначаються як «факти та статистичні дані, зібрані разом для довідки або аналізу». Отже, дані — це факти й цифри, тоді як інформація може бути чим завгодно: від статистики до лекції, розповіді чи графіки.
Або, іншими словами: інформація дає глядачеві повідомлення. Дані дають глядачам необроблений матеріал, з якого вони можуть зробити власні висновки.
Візуалізація даних може включати графіки, розклади та діаграми, які змінюються в міру додавання додаткової інформації. Інформаційний дизайн включає графіку, наприклад інфографіку (яка сама по собі може включати візуалізацію даних) та будь-який інший інструмент, який веде глядача до короткого висновку.
Види інформаційного дизайну
Інформаційний дизайн — це об’єднання фрагментів інформації та даних, щоб вони мали сенс для читача. Ось кілька прикладів:
- Коротка інформація: інфографіка, відео з інструкціями, навчальні посібники
- Інформація для пошуку: пошукові системи, списки продуктів, веб-сайти
- Освітні ресурси: музейні путівники, експонати, мікросайти
- Відібрана інформація: експонати, інфографіка, лукбуки
- Інформація про шлях: цифрові та фізичні карти, інформація про маршрути, плани евакуації
- Здоров’я та безпека: плакати з безпеки, медичні програми, листівки
- Емпіричний: аромати духів в магазинах, відеовітринах, 4D-кінотеатрі
Як бачите, асортимент величезний. Це аж ніяк не вичерпний список, але він повинен проілюструвати широту та різноманітність, з якими дизайнер інформації може мати справу.
Лукбук (Lookbook)
Колекція фотографій, складена для демонстрації моделі, фотографа, стилю, стиліста чи ліній одягу.Види інформації
Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.
- Зорова — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.
- Слухова — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас.
- Тактильна — сприймається дотиковими рецепторами.
- Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола.
- Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.
За формою подання інформація поділяється на такі види:
- Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
- Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
- Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
- Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови акустичним шляхом.
- Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму
- Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація
- Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
Поширення інформації
Поширення інформації — це доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.
Під поширенням інформації розуміють:
- оприлюднення її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
- поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
- викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
- повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі;
- вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів;
- розповсюдження серед людей листівок.
Повідомлення інформації лише особі, якої вона стосується, не є її поширенням. Також не є поширенням інформації викладення відомостей у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу особою, на думку якої порушено її право.
Поширення інформації може відбуватися у двох формах — фактичного твердження чи оціночного судження. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
Адміністратор