Кросбраузерність сайту (від англ. Cross — «перетинається») — це властивість сайту однаково відображатися та функціонувати у відповідності до поставленого завдання в усіх браузерах.

Простіше кажучи, таку характеристику дають сайтам, дизайн яких однаковий як в Internet Explorer, так і в Google Chrome. Відображення сайту при цьому може відрізнятися лише дрібними деталями (наприклад закругленими куточками, рівнем тіні, градієнтною або суцільною заливкою), але не кольоровою гамою, розташуванням елементів, а також, що найважливіше у визначенні даного поняття, структурою сайту, адже особливо багато проблем виникає з блочною версткою.

Часто виникає багато проблем з версіями Internet Explorer нижче 10, тому багато розробників вебсайтів не турбуються про кросбраузерність, а ставлять сторінку-заглушку, тобто користувач Internet Explorer може бачити лише одну сторінку, на якій йому рекомендується змінити браузер, без можливості перегляду контенту.

Історія кросбраузерності пов’язана з історією «браузерних війн» наприкінці 1990-х років між Netscape Navigator і Microsoft Internet Explorer, а також з історією JavaScript і JScript, перших мов сценаріїв, реалізованих у веб-браузерах. Netscape Navigator був найпоширенішим веб-браузером того часу, а Microsoft ліцензувала Mosaic на створення Internet Explorer 1.0. Нові версії Netscape Navigator і Internet Explorer були випущені швидкими темпами протягом наступних кількох років. Через гостру конкуренцію на ринку веб-браузерів розробка цих була швидкою, а нові функції додавалися без будь-якої координації між постачальниками. Впровадження нових функцій часто мало пріоритет над виправленнями помилок, що призводило до нестабільної роботи браузерів, нестабільної відповідності веб-стандартам, частих збоїв і багатьох дірок у безпеці.

Консорціум Всесвітньої павутини (W3C), заснований у 1994 році для просування відкритих стандартів для Всесвітньої павутини, залучив Netscape і Microsoft разом з іншими компаніями до розробки стандарту для мов сценаріїв браузера під назвою “ECMAScript”. Перша версія стандарту була опублікована в 1997 році. Подальші випуски JavaScript і JScript будуть реалізовувати стандарт ECMAScript для більшої крос-браузерної сумісності. Після стандартизації ECMAScript W3C розпочала роботу над стандартизацією Document Object Model (DOM), яка є способом представлення та взаємодії з об’єктами в документах HTML, XHTML та XML. DOM Level 0 і DOM Level 1 були представлені в 1996 і 1997 роках.

Стандартизація DOM стала популярною після появи DOM Level 2, який був опублікований у 2000 році. До 2005 року великі частини W3C DOM добре підтримувалися звичайними браузерами з підтримкою ECMAScript, включаючи Microsoft Internet Explorer, Opera, Safari та браузери на базі Gecko (наприклад, Firefox, SeaMonkey і Camino).

W3C

Консорціум Всесвітнього павутиння (англ. World Wide Web Consortium, W3C) — головна міжнародна організація, що розробляє й впроваджує технологічні стандарти для Всесвітнього павутиння. Заснована 1994 року Тімом Бернерсом-Лі, — винахідником Всесвітнього павутиння, що він його очолює. Станом на квітень 2001 року організація налічувала 5 учасників.

Прикладами стандартів консорціуму є HTML, XML, CSS, SVG, RSS та WCAG. Хоча юридично W3C не є міжнародно визнаною організацією стандартизації, однак її стандарти є загальновизнаними і, що характерно, — вільними від будь-яких платних запатентованих технологій.

Проводити тестування сайту на кросбраузерність найкраще на локальному комп'ютері, на якому встановлені різні браузери, різні версії браузерів і існує можливість змінювати роздільну здатність монітора. Зробити це можна шляхом створення декількох віртуальних машин з різними ОС, на яких і будуть установлені різні браузери (Linux, Windows, Mac OS і BSD браузери).

Перевірити сайт на кросбраузерність можна встановивши на локальному комп'ютері веб-сервер (ISS, Apache,…) і звернувшись до сторінки через IP-адресу комп'ютера (http://127.0.0.1). Недоліки цього способу перевірки: Ви протестуєте сайт тільки під однією ОС і під браузерами сумісними із цією ОС, у більшості випадків Вам не вдасться встановити більш старі версії браузерів паралельно новим версіям, Ви затратите величезну кількість часу на встановлення веб-сервера і браузерів/різних версій браузерів.

Для полегшення перевірки сайту на сумісність із різними браузерами є вже готові утиліти та он-лайн сервіси. Використовуючи такі сервіси Ви позбавите себе від установки всіх браузерів, що перевіряються, або версій браузерів, віртуальних машин. Буде достатньо лише встановити утиліту або відвідати он-лайн сервіс перевірки кросбраузерності й у результаті можна одержати скріншоти відображення сайту в різних браузерах, а після чого порівнювати та аналізувати їх.

Підводячи підсумок, можна сказати, що без врахування кросбраузерності вже ніяк не обійтися, а інакше можна втратити величезну кількість відвідувачів, браузери яких не були враховані при створенні сайту.

• Кросбраузерність
• World Wide Web Consortium
• en>Cross-browser compatibility
• Веб-програмування. Що таке кросбраузерність?