Власна справа

Створення власної справи – це завжди величезний ризик і подолання опору, що неодмінно виникає при народженні нового. Треба знати, що це не лише дає можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, яке обіцяє це починання, але й необхідно нести всю повноту відповідальності за його функціонування, розвиток, виживання. Кожне рішення приймається, виходячи з конкретної ситуації, проте є дещо загальне для всіх, що складається з таких моментів:

• бажання створити власну справу, стати самому господарем;
• відмова від попереднього способу життя;
• впевненість у тому, що це - заняття престижне й достойне;
• можливість створити власну справу (наявність коштів, умов);
• впевненість у тому, що прийняте рішення цілком реальне, й для цього існують усі необхідні зовнішні та внутрішні передумови.

Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, котра кладеться в її основу. У практиці бізнесу ідея виступає вихідним пунктом підприємницької діяльності.

Джерел нових ідей існує дуже багато: публікації, думки бізнесменів, працівників торгівлі, відгуки споживачів, продукція, що випускається конкурентами, науково-дослідницькі розробки. Носієм нових ідей виступає людина, тому якщо вона хоче відкрити власну справу, дуже важливо, щоб ідея відповідала її здібностям, особистим цілісним установкам.

Коли знайдено ідею, починається процес вибору виду діяльності та проектування підприємства, при цьому види діяльності повинні сприяти:

• високому рівню рентабельності;
• швидкості окупності проекту;
• можливості продажу продукції у максимальному обсязі;
• найменшому ризику;
• мобільності;
• підтримці з боку авторитетних органів (податкових, фінансових);
• спроможностям та можливостям підприємця.

Вибір виду діяльності може бути зі сфери виробництва, послуг, інтелектуального бізнесу, комерційної та зовнішньоекономічної діяльності. Це важкий і важливий процес. Помилки у цьому процесі дорогого варті.

Ідея та вид діяльності взаємопов’язані між собою. Не можна вибрати вид діяльності, не знаючи, чим хочеш зайнятись. У конкретній практиці ідея, як дещо чітко сформоване, виступає видом діяльності, тобто набуває власної форми реалізації.

Проте знайти ідею й визначити вид діяльності – це ще не все, необхідно ще підібрати форму організації підприємства, а для цього слід вирішити такі завдання:

• знайти свою “господарську нішу”, тобто місце в навколишньому середовищі;
• встановити спрямованість або спеціалізацію підприємства;
• визначити мету своєї діяльності та накреслити способи її досягнення, тобто виробити стратегію й тактику бізнесу;
• вибрати технологію виробництва;
• провести аналіз й дати оцінку майбутніх споживачів та конкурентів;
• проаналізувати ресурсну сировинну базу;
• вивчити пільги, привілеї, складності, обмеження, перешкоди;
• розробити цінову політику на свою послугу;
• налагодити рекламу.

Розпочати власну справу можна декількома шляхами:

• організувати індивідуальне підприємство з правом юридичної особи чи без такого права;
• створити приватне чи сімейне підприємство;
• стати засновником або учасником повного, змішаного, з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства;
• купити існуючу справу.

Таким чином, проектуючи власне підприємство, маючи ідею та вид діяльності, визначивши форму організації, можна переходити до наступного етапу – розробки засновницьких документів.

До основних засновницьких документів, які підтверджують статус юридичних осіб, належать Статут та Засновницький договір. Створення будь-яких підприємницьких структур без цих документів неможливе. Й незважаючи на те, що для одних, тобто тих, які будуть створювати індивідуальні, приватні фірми необхідним документом є Статут підприємства, для других – повного, командитного товариства – Засновницький договір, а для третіх – акціонерних, товариств з обмеженою відповідальністю та різних об’єднань підприємств треба мати і той, і інший засновницький документ, процедура та механізм їхньої організації мало чим відрізняються.

Приватні підприємці (також індивідуальні підприємці) — фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом у правоздатності, які зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та безпосередньо виконують таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги тощо) і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Фізична особа-підприємець (ФОП) — це тип суб'єкта господарювання, яким володіє й управляє одна людина і в яких немає жодних правових відмінностей між власником і бізнесом. Власник отримує весь прибуток (з урахуванням оподаткування) і має необмежену відповідальність за всі збитки і борги. Кожен актив бізнесу перебуває у власності власника і всі борги бізнесу це борги власника. Реєстрація ФОП є обов'язковою умовою щодо здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Юриди́чна особа — організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

В Україні організація визнається юридичною особою після проведення її державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва — обов'язкова умова здійснення всіх видів підприємницької діяльності кожним підприємцем, що означає необхідність проходження ним певної процедури, яка підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.

Мета державної реєстрації — облік, накопичення і контроль відомостей про суб'єктів підприємницької діяльності.

В Україні — засвідчує факт створення або припинення юридичної особи, Засвідчує факт набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою. Проводиться шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місце державної реєстрації — в Україні проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, яке може бути як нежитлове приміщення, так і місце реєстрації одного з засновників.

Для формлення фізичної особи підприємця необхідно:

• реєстраційна картка суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи;
• дві фотокартки;
• довідка або її копія про включення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
• документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію.

Відповідно до законодавства для проведення державної реєстрації підприємства до органу державної реєстрації подаються такі документи:

• установчі документи в повному обсязі для створюваної органі­заційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
• реєстраційна картка суб’єкта підприємницької діяльності — юридичної особи;
• документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;
• документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності в розмірі, пе­редбаченому законом.

• Тема 3. Механізм створення власної справи
• Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи в органі державної реєстрації - Черкаська обласна державна адміністрація
• Державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи - Черкаська обласна державна адміністрація
• Державна реєстрація суб'єктів підприємництва